Активні заходи – білоруський наратив в Україні

Марія Авдєєва, спеціально для iSANS

«… Кремль прагне сіяти хаос і розбіжності і просувати свій порядок в цільових країнах, особливо у Європі і колишніх радянських республіках, таких як країни Балтії і Україна. Для цього Росія ефективно поєднує багаторічний досвід пропаганди і техніки психологічних операцій з великим медійним апаратом … » – звіт спецпрокурора Мюллера «Російські активні заходи» від 22 березня 2018 р

Білорусь завжди представляла для Росії особливий інтерес і важливе стратегічне значення. З початком відкритої агресії щодо України, окупації Донбасу і Криму, Москва, з метою утримання Мінська в орбіті свого домінуючого впливу, «примусу до інтеграції» і використання ресурсів Білорусі у власних інтересах, почала активний наступ на суверенітет союзника.

Для цього, поряд з іншими інструментами гібридного впливу, Москва задіяла весь комплекс так званих активних заходів .

Згідно з доповіддю спеціального прокурора Роберта Мюллера, активні заходи – це операції, здійснювані російськими спецслужбами з метою здійснення впливу на хід міжнародних відносин.

ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ, СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА

Росія вже тривалий час веде інформаційні операції та застосовує безліч інструментів впливу, що мають на меті просування інтересів Кремля. Загальні цілі Росії цих інформаційних кампаній включають: дискредитацію країн колективного Заходу; руйнування їх політичної згуртованості; спотворення подій, які загрожують іміджу Росії; утвердження ролі Росії як геополітичного лідера і «імперії».

Крім цього, існують більш конкретні і специфічні для різних країн цілі, які включають, наприклад, спробу заморозити подальше розширення ЄС і НАТО, як у випадку України; просування виключно російської версії подій, як у випадку Білорусі; відволікання уваги від суперечливої ​​російської внутрішньої політики; і різні їх комбінації.При цьому Росія постійно збільшує частоту і інтенсивність активних заходів, все частіше вдаючись до використання сучасних технологій і засобів комунікації.Приклад окупації Криму дозволяє наочно побачити, що дезінформація і пропаганда є першочерговими інструментами, які передують військової агресії. Кремль вів цілеспрямовану роботу по створенню необхідного інформаційного фону і впровадження інформаційних вірусів задовго до військового вторгнення в Україну. Застосовувані методи впливу були спрямовані на формування і підживлення протиріч всередині суспільства, підрив довіри до національних інститутів влади, мали на меті паралізувати можливість опору агресору.

Сьогодні, апробовані за сім років агресії методи, Москва застосовує на білоруському напрямку, причому, працюючи відразу в двох площинах – в інформаційному полі Білорусі, і в українському сегменті медіа, використовуючи попередньо відпрацьовані канали .

Насамперед Кремлю потрібно було переконати Білорусь у безальтернативності «поглибленої інтеграції» у рамках «Союзної держави». Однак не все вийшло так, як планували в Кремлі, і Білорусь стала активно чинити опір, бліцкригу не вийшло. Мало того, що Лукашенко досі так і не визнав незаконну анексію Криму, чим викликає постійне роздратування в Москві, так тепер в Білорусь ще і поставляється американська нафта. На мій погляд, така незговірливість білоруського лідера викликана небажанням Лукашенко здавати позиції і прагненням зайняти відносно незалежну позицію.

Упертість сусідів природно діє як постійний подразник на Кремль, який в повній мірі включив наявний ресурс пропаганди. У справу пішли як давно відомі рупори, так і нові механізми і схеми .

ПОЛЕ ДЛЯ МЕДІАРАБОТИ

Для початку проаналізуємо, що представляє собою підконтрольний Росії медіапростір України.

Після окупації Криму і Донбасу більшість російських проектів продовжили свою роботу. Деякі із них змінили назви, найпалкіші пропагандисти переїхали в Росію і віщають тепер звідти. До вимушеного переформатування призвела заборона на трансляцію російських телеканалів і соцмереж в Україні.

Одночасно з цим, з 2014 року в українському медіа-просторі один за одним почали створюватися проекти, на яких працюють відверто проросійські журналісти. Одні працюють більш незграбно, інші намагаються імітувати об’єктивність. Але і ті, й інші, як правило, завжди мають хороше фінансування, яке використовують, в тому числі, для розширення аудиторії.

Ці ресурси, а ЗМІ їх назвати складно, можна умовно розділити на три категорії:

  • російські ресурси, активно подають новини про Україну у потрібному Кремлю спотвореному дискурсі, час від часу використовують відверті фейки;
  • українські ресурси, спонсоровані і інформаційно підживлювані з Кремля, які подають новини з яскравою проросійської і антиукраїнською позицією;
  • зливні бачки, які використовуються для інформаційних вкидань з метою їх подальшого поширення.

Крім цього, для нав’язування кремлівського порядку денного продовжують використовуватися великі українські сайти і телеканали, деякі з яких пробилися в 20-ку популярних інтернет-ЗМІ. Серед них я б виділила: strana.ua, vesti.ua, comments.ua, from-UA, politeka. На телебаченні цю нішу займають NewsOne, ZIK, 112.

Для того щоб проілюструвати, наскільки маніпулятивно проявляють себе російські агенти впливу в медіа просторі України, візьмемо для прикладу квітневу тему з санкціями.

Нагадаємо, Україна приєдналася до санкцій ЄС щодо Білорусі, які були введені ще в 2004 році і стосуються ембарго на постачання озброєння. Звичайно ж, Кремль використовував цю благодатний грунт, освітивши її в медіа таким чином, щоб продемонструвати виникнення конфлікту між Києвом і Мінськом. Яскравим підтвердженням цього є заголовки:

  • Весті.ua : «Всупереч здоровому глузду Зеленський зробив Лукашенко санкційну підніжку»
  • Канал 112 : «Введення Україною санкцій проти Білорусі свідчить про повну втрату суб’єктності у зовнішній політиці, – експерт»
  • Страна.ua : «Санкції проти Білорусі – відверта шкода економіці України»
  • Украина.Ru : «Зомбі атакують. Україна приєдналася до санкцій проти Білорусі »

Тема санкцій практично в тих же самих виразах була висвітлена і локомотивами російського агітпрому – РІА, Regnum, Газета.ru. Після чого ці ж меседжі були ретрансльовані на Балтику: rubaltic.ru, baltnews.com. Наприклад, Rubaltic«Слов’янського братства не вийшло: Україна приєдналася до санкцій проти Білорусі».

Аналогічний шлях проходження інформації ми фіксували і щодо інших важливих для обох країн тематик, коли були використані схожі механізми. Остання із таких тем – це, звичайно ж, коронавірус, про що багато писав iSANS в своїх моніторингах . Маніпулятивна інформація взаємно дублювала наративи по Білорусі і Україні, намагаючись продемонструвати існування навколо Росії «поясу нестабільності і хаосу», одночасно з цим показуючи образ Росії як стабільної і готової прийти на допомогу країни.

АКТИВІЗАЦІЯ TELEGRAM

У 2019 року в Україні інтернет-ЗМІ і соціальні мережі вперше обійшли за популярністю телебачення . 

Кремль швидко відреагував на цю тенденцію, почавши ще активніше використовувати інтернет-медіа як інструменти впливу і здійснення активних заходів .

І тут, зовсім невипадково, особливої значущості у просуванні Москвою в інформаційний простір України наративів щодо Білорусі отримав Telegram, анонімна платформа, що дозволяє неконтрольоване поширення будь-якої інформації, яка не потребує верифікації . Мессенджер є одним з найбільш закритих і не розкриває дані про свою роботу. При цьому засновника Telegram регулярно звинувачують у зв’язках з російськими спецслужбами, а невдалу спробу блокування месенджера в Росії вважають, навпаки, акцією спрямованої на його популяризацію.

Російське вторгнення в український сегмент Telegram відбулося на рубежі 2018-2019 років – в розпал президентської кампанії. 

З цього часу він став особливо популярним засобом комунікації та отримання новин. При чому це, ймовірно, було здійснено за безпосередньої участі зацікавлених товаришів з Кремля, які активно використовували Telegram, як канал доведення інформації, по якому можна запускати нібито «інсайдерські» матеріали і відверті фейки, що мають на меті формування потрібної громадської думки.

Почавши стрімке зростання у 2017-2018 роках, загальна аудиторія українських користувачів месенджера за деякими оцінками досягла 4,5 мільйони. Цього року Telegram виріс ще більше і піднявся з 51 на 28 позицію у рейтингу популярних сайтів. При цьому українці стали частіше використовувати його на ПК, а не тільки на смартфонах. Умовно українські Telegram-канали також швидко набрали популярність, досягнувши позначок у 100 тисяч підписників і більше. При цьому перша двадцятка популярних каналів має виключно політичну спрямованість і ведеться російською мовою.

Чому саме Telegram став ідеальним інструментом для російських активних заходів:

  • Сама суть платформи – це повна анонімність, що дозволяє вкидати будь-яку інформацію, викривляти її, плодити фейки. До того ж, в Telegram відсутня модерація і ніхто не несе відповідальність за зміст постів.
  • Кількість підписників популярних каналів досягає сотень тисяч, і вони давно обігнали деякі ЗМІ за охопленням аудиторії.
  • Інформація передається безпосередньо на ваш пристрій, у форматі Telegram-каналу. Це практично не дає можливості коментувати і висловлювати ставлення до контенту, що дозволяє доносити інформацію виключно в односторонньому порядку.
  • Контент набуває вірального характеру завдяки можливості миттєвих репостів.
  • Telegram неможливо заблокувати технічними та юридичними зусиллями окремо взятої країни. Згадаймо фарс з його блокуванням у самій Росії.
  • Після блокування в Україні Однокласників, Вконтакте, Яндекса і інших російських сервісів реальною стала загроза випадання української аудиторії з поля впливу кремлівських стратегів. Telegram дозволяє зберігати, наскільки можливо, статус-кво.

Проаналізувавши контент Telegram-каналів, ми з’ясували, що знаходиться в особливому фокусі Кремля і для доведення яких наративів щодо Білорусі використовується ця популярна платформа. Це дає можливість наочно простежити основні цілі і використовувані тактичні прийоми реалізуються Кремлем активних заходів .

ЗАГАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР

Мову ми згадали не випадково. Telegram дозволяє продукувати загальний контент для російськомовної аудиторії, відсоток якої особливо великий у південно-східних областях України і в Білорусі, які і є ціллю номер один для кремлівських активних заходів .

Це дозволяє досягти російській пропаганді дві мети.

По-перше, в одному Telegram-каналі спокійно уживаються новини, що стосуються Росії, Білорусі, України, що значно полегшує і прискорює маніпуляції, одночасно підтримуючи і зміцнюючи «єдність» інформаційного поля. Медіа-простір спотворюється у вигідну Кремлю реальність, в якій Москва повністю контролює порядок для України і Білорусі, а їх інформаційний суверенітет знівельовано. Вітаємо, СРСР 2.0.

По-друге, для української та білоруської аудиторії, яка отримує інформацію через смартфон, Telegram створює безальтернативну картинку подій, в якій не представлена позиція Мінська або Києва. Російськомовна аудиторія Telegram в Україні буде знати про Білорусь, а в Білорусі про Україну, лише те, що напишуть в Кремлі. І якщо навколо людини можливе існування інформаційної бульбашки, то російська пропаганда здатна втопити в своєму інформаційному океані.

ВІДСУТНІСТЬ АЛЬТЕРНАТИВИ

Для Кремля критично важливо зберегти єдність інформаційного поля, не допустити сегментування, одночасно створюючи видимість різноманіття

Каналів же так багато, вибирай на будь-який смак. Щоправда, наповнюють контентом всі ці канали у одному місці й з однією метою. Але у користувача створюється необхідна ілюзія і він вже не йде з Telegram у інші медіа, вважаючи, що тут він може знайти і альтернативні джерела. А альтернативну думку йому послужливо підносять псевдо-опозиційні канали.

Ця контрольована, а іншими словами, спеціально створена опозиція дозволяє Кремлю активно використовувати інформаційне поле для нав’язування власного порядку денного, створення ілюзії існування незалежних точок зору, а коли необхідно – висунення будь-якого кількості різноманітних версій однієї і тієї ж події для розмивання теми.

ПРОТИСТАВЛЕННЯ

Ще одна мета антибілоруської пропаганди в Україні: протиставлення України і Білорусі . 

Для цього в російськомовному Telegram тиражується наратив про відмінності і суперечності між двома країнами. Якщо простежити тренди останніх двох місяців, То за відсутність карантину Білорусь показується українцям «чумним бараком»; можливе поглиблення інтеграції трактується як приклад добровільної відмови Мінська від суверенітету; проведення параду до 9 травня використовується для акцентування різниці світоглядів. Підтримка Україною санкцій ЄС проти Білорусі, паспортні обмеження при перетині україно-білоруського кордону, пожежі в Чорнобильській зоні, які загрожують Білорусі – всі ці інформаційні приводи, за задумами кремлівських стратегів, повинні заповнити інформаційний простір і налаштувати українців і білорусів один проти одного.
Поставити під сумнів підтримку Білоруссю територіальної цілісності України, виключити ймовірність підтримки Києвом Мінська у разі агресії з боку Росії – ось мета інформаційного протиставлення, яку намагається досягти російська пропаганда.

Розділяй і володарюй – нічого нового.

CASE STUDY

Цілі і тактичні прийоми по використанню білоруського наративу наочно демонструє аналіз контенту активних кремлівських медіагравців за останні два місяці.

Візьмемо один з найодіозніших Telegram-каналів, які працюють в українському інформаційному полі – Україна.ру. Ми навмисно робимо аналіз на прикладі одного каналу, щоб не рекламувати інші, так як їх наповнення, як правило, є ідентичним.Україна.ру – інформаційно-аналітичне інтернет-видання, створене в 2014 році і входить до медіагрупи «Россия сегодня». У вересні 2015 року головний редактор «Україна.ру» Олена Березовська рішенням РНБО України була включена до санкційного списку . У травні 2016 року головним редактором сайту став російський журналіст Іскандер Хісамов.

Telegram-канал Україна.ру є офіційною сторінкою однойменного інтернет-медіа. Станом на 19 травня у каналу 7844 підписників. Зростання кількості підписників за період 16 березня – 19 травня склав – 110%. Навіть з огляду на безліч варіантів накрутки аудиторії за рахунок ботів, канал має високий рівень цитованості, що свідчить про його активне використання для поширення потрібної інформації. За цей же період відзначається значний сплеск освітлення каналом білоруської проблематики. Зафіксовано 82 дописи, присвячених Білорусі, що становить більше ніж по дві згадки на добу.

Тут особливо показова власна оцінка каналом аудиторії станом на квітень: підписники з Білорусі, якій присвячено мінімум 2 дописи на добу, складають всього 2%. Тоді для чого іншого, як не для формування потрібної громадської думки і поширення «правильної» інформації, публікуються ці матеріали?

Білоруський наратив з’являється на каналі циклічно, супроводжуючи інформаційні операції, які проводяться Кремлем. Основна маса дописів щодо Білорусі в цей період має тенденційний негативний характер, спрямований на провокування взаємної неприязні і створення грунту для конфліктів.

Нинішній інформаційний цикл на Telegram-каналі Україна.ру почався з наступного допису від 16 березня – «Україна офіційно повідомила Білорусію про тимчасове закриття кордону». Наступні інформаційні вкидання супроводжували основну кремлівську стратегію. Наводимо приклади в зворотному хронологічому порядку:

  • Важкі вибори Лукашенко. Закордон не допоможе, Росія не підтримає.
  • Українська асиметрична відповідь Батьке за Парад 9 травня.
  • Сьогодні слов’янська єдність дала тріщину і дуже серйозну.
  • Чиє Полісся? Історія і перспективи білорусько-української боротьби за спірний регіон.
  • Журналіст Армен Гаспарян про пожежу в Чорнобильській зоні і братні народи.
  • Президент Білорусії Олександр Лукашенко в питанні боротьби із коронавірусом займає точно таку ж позицію, як і в питанні повернення Криму до складу Росії.
  • На тлі того, що відбувається на Україні, позиції Олександра Лукашенка все одно залишаться сильними, не залежно від того, як буде розвиватися епідеміологічна ситуація в Білорусі.
  • Що таке білоруський націоналізм і звідки він взявся?

ДЕЯКІ ВИСНОВКИ

Росія продовжує активне ведення інформаційної війни, вносячи в політичні процеси інших країн серйозний деструктив. 

Кремль фінансує і в Україні, і в Білорусі різні маргінальні руху і медіаплатформи, як «правого», так і «лівого» спрямування, які формують у суспільстві вогнища напруги, використовуючи для миттєвого поширення інформації сучасні технології. Саме тому так важливо не піддаватися на провокації і критично оцінювати будь-які повідомлення, особливо – в соціальних мережах. Сам по собі Telegram не такий страшний. Небезпечним він стає, коли його цитують традиційні медіа. Таким чином відбувається легітимізація кремлівських наративів і фейків.

І Україні, яка вже сьомий рік перебуває в стані відсічі російській агресії, і Білорусі, яка стала новою мішенню для російських активних заходів, необхідно особливу увагу приділити забезпеченню інформаційної безпеки

Тут важливо виробити і покроково втілювати стратегію протидії пропаганді. Постфактове реагування і реактивна політика призводять до того, що ми залишаємося у інформаційному порядку денному, який генерується Кремлем і лише обговорюємо нав’язані ззовні теми.

З метою мінімізації гібридного російського впливу на медійну сферу і України, і Білорусі вкрай важливо створювати власний експертний альтернативний порядок денний. Важливо робити подальші кроки щодо зменшення ресурсного потенціалу Кремля у інформаційному полі країн Східного партнерства .

Джерело isans.org, переклад ІА “Західний інформаційний фронт”

Останні записи

info@uaeuxperts.org

Stock footage provided by Videvo, downloaded from www.videvo.net