21/01/2021

Read in English

Читать на русском

Загроза Майданом давно стала основним наративом прокремлівської пропаганди. У руках пропагандистів він перетворився на універсальне страховище, яке використовується тоді, коли йдеться про протести. Коментуючи захоплення Капітолія озброєною бандою трампістів, рупори прокремлівської пропаганди порівнюють його з подіями в Україні. Особливістю використання цього наративу у Білорусі стала спроба виправдати насилля з боку силовиків Лукашенка до мирних протестувальників.

Прокремлівські маніпулятори конструюють аналогії між заворушеннями у Вашингтоні, протестним рухом у Білорусі та Революцією гідності в Україні. На відміну від надуманої подібності, спільне у подій навколо Капітолія, білоруських протестів і українського Майдану справді є – це небажання з боку чинної влади з нею розлучитися.

Кремль має просту мету – створити або посилити хаос в інших країнах, а Росію представити центром стабільності. Одночасно негативно або зі знущанням висвітлюються демократичні процедури, ставиться під сумнів судова система США, робляться неправдиві заяви про фальсифікацію виборів. Таким чином Москва виправдовує власні дії з обмеження свободи слова, введення цензури та створення антигуманної системи правосуддя.

Прокремлівські ЗМІ використовують картинку про дії американських силових структур із придушення заворушень у Капітолії для виправдання насильства з боку влади у Білорусі. Однак, на відміну від штурму Капітолія, і Майдан, і протести у Білорусі були спрямовані на зміну авторитарного режиму.

1. Основний наратив
2. Український контекст
3. Білоруський акцент
4. Дії силовіків
5. Висновок

Основний наратив

Одним із перших наратив про схожість подій навколо Капітолія з українським Майданом ввів перший заступник постпреда Росії в ООН Дмитро Полянський. У себе в Twitter про захоплення Конгресу Полянський написав – «фотографії в стилі Майдану приходять із Вашингтона». Передрук одразу з’явився на офіційному акаунті російського МЗС. До поширення наративу про схожість із Майданом долучилися прокремлівські медіа. Їхні тези у тій чи іншій формі повторюють класичні кремлівські темники. Для закріплення, як зазвичай, використали високопоставлених чиновників Росії, які озвучили основні меседжі:

• Костянтин Косачев, голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ: «Очевидно, американська демократія зашкутильгала на обидві ноги. На жаль, це насправді дно – кажу про це без тіні зловтіхи. Більше Америка не прокладає курс, вона втратила право його визначати».
• Леонід Слуцький, голова комітету Держдуми з міжнародних справ: «Бумеранг «кольорових революцій» повертається до США. Це загрожує обернутися кризою американської системи влади у новому столітті».

Остання цитата стала настільки популярною, що її повторили всі основні російські ЗМІ.

Український контекст

Новий поштовх до хвилі публікацій у проросійських медіа дала заява президента Чехії Мілоша Земана: «Загалом я не люблю насильницьких революцій, тому, наприклад, мені теж не подобається Майдан і щось подібне, що, як ви знаєте, відбулося в Києві. І тепер у американців це прямо вдома».

Заяву була миттєво розтиражовано. Пізніше її прокоментував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. «Все одно, якби хтось вирішив порівняти Мілоша Земана з Вацлавом Гавелом. Формально обидва президенти Чехії, але насправді нічого спільного», – написав Кулеба в Twitter.

В Україні активно і системно тези російської пропаганди про заворушення у Вашингтоні просували канали, пов’язані з проросійським українським політиком і бізнесменом Віктором Медведчуком, такі як ZIK і NewsOne. Наприклад, 7 січня канал ZIK підготував двогодинний спецефір «Американський майдан».

Видання «Детектор Медіа» виокремило наступні основні теми, які були присутні в подібних матеріалах:

1. Штурм Капітолія нічим не відрізнявся від українського Майдану — те саме захоплення урядових будівель.
2. Американські силовики зробили те саме, що робили українські на Майдані, [що й білоруські з придушення протестів], але їх за це хвалять.
3. Нехай американці більше не вчать світ демократії.
4. Америка потрапила в пастку, яку сама вирила іншим державам, підтримуючи «кольорові революції».
5. В американському суспільстві страшний розкол, Америці гаплик, Захід нам не допоможе.

Частина подібних медіа прямо проводила паралелі з Білоруссю. Головред прокремлівського сайту strana.ua пише у своїй колонці «Чим протести в Америці відрізняються від українського Майдану»: «Одна справа, коли Лукашенко придушує «майдани», і зовсім інша, коли США».

Фактично, кремлівські пропагандисти використовують картинку подій у Капітолії, щоб в яскравих інтонаціях актуалізувати наративи Кремля, поширювані в Україні та Білорусі. Акцент при цьому робиться на дискредитації Майдану, західних демократій і цінностей.

Білоруський акцент

У Білорусі головний акцент під час висвітлення подій у США провладні ЗМІ роблять на виправданні дій Лукашенка зі збереження влади та застосування насилля до протестувальників. Одночасно дається негативна оцінка принципам американської демократії.

Основний тон задає, як завжди, Лукашенко. Під час зустрічі з президентом Міжнародної федерації хокею Рене Фазелем він заявив про «нормальні» демократичні процеси у Білорусі: «У нас протестувальники та інші незадоволені не штурмують урядові установи та капітолії».

БелТА 15 січня опублікувало матеріал «Жук: якщо держава не вміє захищати себе і громадян, гріш ціна такій владі», присвячений подіям у Вашингтоні. Голова Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт і головний редактор видавничого дому «Беларусь сегодня» Дмитро Жук звинуватили «світову спільноту» у подвійних стандартах при оцінці протестів у США та у Білорусі. Також вони порівняли дії американських і білоруських силовиків, виправдавши застосування насилля останніми.

«І там, і там на злочини пішли люди, невдоволені результатами виборів. В обох випадках спроба виявилася провальною. У Білорусі натовп відтіснили з площі за допомогою спецзасобів, у Вашингтоні – за допомогою спецзасобів та вогнепальної зброї», – зауважив Іван Ейсмонт.

7 січня БелТА розмістило статтю: «Істеблішмент і еліта США продемонстрували подвійні стандарти щодо протестів – Петровський». Представник організації «Біла Русь» Петро Петровський просуває тези про фальсифікацію виборів у США, наявність внутрішнього громадянського конфлікту та нездатність американської судової системи захистити результати виборів. Крім того, у статті виправдовуються дії білоруських силовиків, які нібито діють «найбільш м’яко і найбільш коректно» порівняно з діями правоохоронних органів США.

Дії силовиків

Дії американських силовиків як аргумент часто використовуються в пропагандистських меседжах. Мовляв, на своїй території США застосовують силу, але засуджують силові сценарії влади у випадку Майдану і протестів у Білорусі.

Насправді на відміну від подій в Україні 2013–2014 років і подій у Білорусі у 2020-му, коли ручні силовики захищали персональні інтереси Януковича і Лукашенка, силові структури США захищали закон і права виборців, а не можливість для Джо Байдена зайняти Білий дім.

Тут слід відзначити прозорість роботи силових структур США, комунікацію з суспільством і швидкість реакції на порушення закону. Так, Міністерство оборони США опублікувало докладні роз’яснення дій Національної гвардії і Пентагону під час заворушень 6 січня, із зазначенням посадових осіб, відповідальних за рішення про залучення силовиків. Примітно, що документ підготувало і оприлюднило відомство, главу якого призначав Дональд Трамп.

Тепер порівняємо це з діями українського «Беркуту», який жорстоко розігнав студентів на Майдані, або з силовиками в оточенні Лукашенка, коли заступник голови МВС Білорусі Карпенков обговорює плани зі створення спецтабору для протестувальників і застосування нових видів російських спецзасобів із більшою травматичною силою.

США зіткнулися з розумінням того, що популізм, пропаганда та фейки в соцмережах загрожують безпеці суспільства і демократії. Реакція Вашингтона на цю загрозу вплине на боротьбу з дезінформацією Кремля далеко за межами Капітолійського пагорба.

У США вже почалося розслідування іноземного втручання у події навколо Капітолія. Інформаційні атаки будуть тепер системно відстежуватися для випрацювання механізмів протидії, наприклад введення нових санкцій проти Росії.

Однак спроби Москви дискредитувати демократичні цінності триватимуть. Маніпулюючи поняттям права на свободу слова, Кремль пригнічуватиме її на власному полі, розвиваючи концепцію «суверенного інтернету». Росія продовжить використовувати протести і масові заворушення для проведення операцій впливу за кордоном, входити в протестні рухи для організації провокацій і створення хаосу.

Висновок

Кремль використовує картинку про заворушення у США для проведення інформаційних операцій, які вигідні проросійським силам в Україні та Білорусі. Основні наративи цієї кампанії – дискредитація протестного руху і демократичних цінностей, виправдання насильства з боку силовиків, цензури й обмеження свободи слова.

Але попри ці зусилля, демократичні інститути вистояли. США здолали тест на популізм. Події у Вашингтоні підтвердили важливість функціонування надійних і стійких механізмів, які дають змогу змінювати владу демократичним шляхом на підставі вільного вибору народу.

Джерело: Texty.org.ua