11/07/2021

Сучасна Велика Британія, де референдум про вихід країни з Євросоюзу 2016 року визначив її подальший політичний та економічний курс, прагне вибудувати на якісно новій основі свою міграційну політику. Ця тема взагалі є досить складною, так як торкається соціальних, етичних та економічних питань, викликаючи бурхливі дискусії як серед британських політиків, так і суспільства. Україні необхідно враховувати досвід Великої Британії під час формування власного політичного курсу щодо мігрантів.

Історія міграційного питання в Британії являє собою почергову зміну консервативного та ліберального підходів, коли уряд спочатку надавав зелене світло міграції з території своєї імперії (Закон про британське громадянство 1948 року), а потім приймалися закони, які вже встановлювали юридичні рамки для прибуття до країни. Мова йде про Закон про іммігрантів з Співдружності 1962 року, Закон про іммігрантів зі Співдружності 1968 року, Закон про імміграцію 1971 року, Закон про британське громадянство 1981 року. Останній документ з поправками діє понині та є основою для формування політики щодо мігрантів.

Нова міграційна система, яка почала розроблятися в Британії ще за лейбористів у 2008-2010 роках, отримала свій розвиток вже за консерваторів. Прискорив цей процес вихід Британії зі складу Євросоюзу, адже потрібно було встановити оновлені правила для перетину кордону мешканцям з усього світу. У лютому 2020 року відбулася презентація реформованих правил, а 2021 рік вже став часом повноцінного запуску попередніх напрацювань. Суть змін полягає в тому, що відтепер людина, яка прагне отримати британську візу має здобути відповідну кількість балів (70). Головна ставка буде надаватися висококваліфікованим працівникам.

Бали при поданні на візу розподіляються наступним чином: 10 балів – знання англійської мови, 20 балів – пропозиція на роботу, 20 балів – відповідний проект кваліфікаційної роботи на здобуття доктора філософії чи STEM, 20 балів – необхідний рівень вмінь для роботи. Можна отримати 50 балів, маючи лише пропозицію на роботу та добре володіти англійською. Решта 20 додаються, якщо Ваша зарплатня складатиме не менше 25 тис. 600 фунтів на рік.

24 березня 2021 року міністр внутрішніх справ Великої Британії Пріті Пател уточнила особливості впровадження нової системи міграційного контролю. В першу чергу буде посилено безпеку відносно іноземних злочинців та буде збільшено кримінальну відповідальність за нелегальне прибуття до Британії.

Відносно ставлення, в тому числі й британського істеблішменту до проблем імміграції, то тут маємо два аспекти – моральний (гуманітарний) та економічний. Моральний вимір бачення курсу щодо мігрантів передбачає всебічне сприяння людям, які через певні причини (війна, безробіття, переслідування) змушені покинути Батьківщину та переїхати до іншої країни. Це відповідає сучасним нормам міжнародного права, квінтесенцією якого є Декларація загальних прав людини, затверджена ООН у 1948 році. В сучасному світі (теоретично) не має бути перепон чи заборон самореалізації для людей, зважаючи на стать, релігію чи національність. А економічний бік медалі розглядає доцільність значної кількості мігрантів за умов потенційних ризиків з наданням повноцінної соціальної допомоги новоприбулим до країни громадянам.

Зважаючи на вищезгадане, якщо людина, яка до того мешкала в Індії захоче переїхати на постійне місце проживання до Великої Британії, то навряд чи мають виникнути проблеми з втіленням цієї ідеї. Звісно, все це можливо попередньо лише за умов відсутності кримінального минулого, вільного знання англійської мови та дозволу навчатися/працювати в країні.

Тут треба пам’ятати, що сучасний публічний дискурс Британії відносно міграції та мігрантів зводиться до провини за колоніальне минуле. Колишні колонізовані народи апелюють до травматичного досвіду рабства та насильства й вимагають як політичної, так і фінансової компенсації за вчинені раніше репресивні дії. Питання це є доволі дискусійним та суперечливим, і до того ж радше політичним, ніж науковим.

Нащадки мігрантів, що прибули з колишніх колоній до метрополії в другій половині XX ст. з часом зуміли посісти впливові місця в суспільстві. Приміром уряд Бориса Джонсона, який нині перебуває при владі у Британії, на третину складається з вихідців країн Співдружності. Це вже вищезгадана Пріті Пател пакистанського походження, канцлер казни (міністр фінансів) Ріші Сунак та екс-міністр міжнародного розвитку та енергетики Алок Шарма індійського походження та інші політики.

Опозиційне ставлення до офіційної позиції Лондона відносно мігрантів проявляють шотландські політики. 21 травня група високопосадовців, серед яких й перший міністр Шотландії Нікола Сторджін направили лист до Вестмінстера на адресу міністерства внутрішніх справ з вимогою пришвидшити депортацію осіб, які нелегально перебувають на території Британії. Приводом до написання документу слугував мітинг в центрі Глазго, щоб перешкодити депортацію двох осіб індійського походження британськими чиновниками, який відбувся на початку травня.

Сам міністр внутрішніх справ Пріті Пател, будучи з родини мігрантів тепер бореться з нелегальним перетином Ла-Маншу в пошуках кращого життя. Вона заявляє, що якщо особа, яка шукає притулку в Британії має кримінальне минуле, то подібні дії можуть призвести до ув’язнення строком до 5 років. А ті, хто організовує нелегальні перевезення на човнах опинилися перед загрозою довічного строку ув’язнення. Всього за 2020 рік таким чином потрапило до Британії 8, 5 тисяч осіб.

Резиденти країн Європейського Союзу, які на момент кінця 2020 року мешкали на території Великої Британії строком до 30 червня 2021 року могли податися на програму EU Settlement Scheme. Для того, щоб взяти участь в цій програмі, треба довести, що впродовж останніх 5 років Ви мешкали на території Сполученого Королівства, а станом на 31 грудня 2020 року ще й Ваші родичі, які походять з ЄС, Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії чи Швейцарії. Виключення по термінам складають випадки, якщо Ви приєднуєтесь до родича, що мешкає в Британії до 31 грудня 2021 року або були надзвичайні обставини (стали жертвою домашнього насильства чи мали серйозну хворобу).

Й надалі для відвідин Британії необхідно буде надати біометричний паспорт, з яким подаєте документи на візу. Вже не дійсними є національні ID-картки мешканців ЄС, Європейської Економічної Зони чи Швейцарії в якості документів для в’їзду до країни. Виняток складають вчасна заявка на участь в програмі EU Settlement Scheme. І тоді можна буде використовувати ці документи до 31 грудня 2025 року.

Головною є віза здібного працівника, коли діють вищеперераховані загальні умови з 70 балів та зарплатні у 26 тис. 500 фунтів та рівень B1 знання англійської. Окремою є також віза для здібних працівників соціальної та медичної сфери – для цих аплікантів зменшено митний збір та буде надаватися більша підтримка для завершення процесу отримання документів. Платформою для отримання візи залишається UK Visas and Immigration, яка діє ще з 2013 року.

Є також віза Global Talent, податися на яку вже не потрібний дозвіл від роботодавця. Ця віза спрямована на залучення до Британії науковців та лідерів світового рівня.

Відносно тих, хто прагне здобути освіту чи займатися наукою в Британії істотних змін до попередніх правил не спостерігається. Є студентська та аспірантська віза. Для цього потрібно знати на відповідному рівні англійську, мати достатньо коштів для свого навчання. Що стосується тих, хто вже здобув вищу освіту, то надається можливість здійснювати дослідження на території Британії впродовж 2 років – для аспірантів це 3 роки. Втім, це все можливо лише за умови завершення попередніх навчань.

Виключення в швидкій обробці документів надається співробітникам сфери охорони здоров’я. Це медсестри та лікарі. Зважаючи на пандемію коронавірусу загострюється конкуренція на ринку професійних медиків та виникло таке явище як “вакцинний націоналізм” у світовій політиці.

Питання міграції досі залишається дискусійним в британському суспільстві. Дехто виступає за те, щоб сприяти максимально тим, хто хоче реалізувати себе в Британії. Інші стверджують, що треба обмежувати прибуття мігрантів, використовуючи професійний досвід та соціальний бекграунд шукачів кращого життя. Зважаючи на той факт, що Британія є країною досить тривалою історією демократії, все має бути відбуватися в рамках дотримання закону – як з боку влади, так і мігрантів. Не має бути підігрування в бік розмивання ідентичності, коли якась одна група прагне нав’язати порядок денний решті соціуму.

Джерело: Міжнродний кур‘єр