25/10/2021

Міграційна криза на кордонах ЄС не слабшає. Лукашенко продовжує атакувати Євросоюз мігрантами з Іраку, Сирії та Афганістану і має на це підтримку Кремля.

З приходом холодів ситуація з мігрантами перетворюється на справжню гуманітарну катастрофу. Кількість смертей на кордоні зростає – і знайти вихід з цієї ситуації ЄС поки не може.

Традиційною відповіддю Європи стає чергове розширення санкцій проти режиму Лукашенка. Але в ефективність цих санкцій не дуже вірять навіть у ЄС, принаймні – доти, доки триває допомога Лукашенку з боку РФ.

Втім, міграційна криза збільшує ставки і для білоруського режиму: країна ризикує перетворитися на “відстійник” мігрантів, які не змогли потрапити у ЄС і не збираються їхати додому.

Такі розклади збільшують ризики й для України – у Лукашенка можуть спробувати запропонувати мігрантам альтернативний шлях до ЄС.

“Державна мережа контрабанди”

Міграційна криза почалася ще влітку, коли, у відповідь на нову хвилю санкцій, Лукашенко заявив, що Білорусь більше не буде стримувати спроби нелегальних мігрантів потрапити до країн ЄС.

Фактично режим Лукашенка вдається до прямого шантажу, перетворивши Білорусь на країну-трафікера. Принципова відмінність “білоруського транзиту” від всіх інших шляхів, якими мігранти потрапляють до Євросоюзу – у тому, що цей маршрут створений державою і працює за підтримки білоруської влади.

“Лукашенко використовує біженців як інструмент, щоб чинити тиск на європейські країни. Лукашенко є ніким іншим, як шефом державної мережі контрабанди”, – заявив міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас.

Такий маршрут економічно вигідний для Мінська: підтримка одного нелегального мігранта приносить до 4 тисяч євро.

“Режим в Білорусі значно розширив список країн, громадяни яких можуть в’їздити в країну без віз, включивши в нього Іран, Пакистан, ПАР, Єгипет і Йорданію”, – нагадує міністр внутрішніх справ Німеччини Горст Зеєгофер.

Сам Лукашенко поки демонструє впевненість, що його шантаж працює.

“Ми їх (мігрантів) підгодовуємо, щоб не померли з голоду і холоду. Вони в Білорусь не хочуть. Вони наполягають, що хочуть потрапити у Німеччину. І, як вимагали поляки, литовці, вони подали прохання про те, щоб їх пропустили і дали дозвіл на проживання. Минуло два місяці – ні слуху, ні духу. Вони що, не розуміють, що люди замерзають? Це їхнє ставлення до людей”, – заявив самопроголошений президент Білорусі.

Польща на захисті кордону ЄС

Як повідомляють польські прикордонники, тільки за жовтень зафіксували вже 12 тисяч спроб незаконного перетину кордону з боку Білорусі.

Ситуація стає все більш напруженою, оскільки з кожного боку кордону є озброєні люди, що суттєво збільшує ризик провокацій.

Польща звинувачує прикордонні служби Білорусі у використанні зброї, щоправда, поки лише холостими патронами, а також в імітації метання гранат і фізичному пошкодженні прикордонної огорожі. Такі заяви пролунали під час пресконференції міністра національної оборони Польщі Маріуша Блащака.

За словами польського міністра, на територію Євросоюзу зумисно намагаються проштовхнути справжніх терористів.

Минулого тижня поширили відео, на якому видно, як група мігрантів ламає загорожу та проходить на територію Польщі. Польські прикордонники у відповідь фізично виштовхують мігрантів назад на територію Білорусі.

Крім того, наближається зима, і мігрантам стає дедалі складніше перебувати просто неба. За інформацією влади Польщі, Литви та Білорусі, вже вісім людей знайшли мертвими на кордоні з тих пір, як з Білорусі почалася хвиля мігрантів. Обставини їхньої загибелі достеменно невідомі.

В останні тижні Варшава розмістила на кордоні тисячі солдатів, звела паркан з колючого дроту і ввела надзвичайний стан, обмеживши доступ до всієї лінії 400-кілометрового кордону.

Щоб реагувати на нові виклики, Варшава не тільки фізично посилює захист кордону, а й змінює законодавство.

14 жовтня Польща прийняла поправки в закон про іноземців. Нововведення дозволяє одразу ж відхиляти прохання про міжнародний захист, подані тими, хто перетнув польський кордон не через офіційний пункт пропуску, і видворяти нелегальних мігрантів назад на територію, з якої вони прийшли, якщо заявник не прибув безпосередньо з небезпечної зони.

Втім, навіть ці зміни не здатні вирішити всіх проблем. Скоріш за все, вони стануть підставами для скарг на Польщу в Європейський суд з прав людини.

На додачу, у самій Польщі наростає розкол у суспільстві щодо ставлення до мігрантів. Частина опозиції не вірить, що мова йде насамперед про небезпечних злочинців, та вимагає дати притулок хоча б родинам із малими дітьми.

Скоріш за все, наближення холодів загострить цей конфлікт.

Дилема для Німеччини

Попри всі старання Польщі та Литви, частині мігрантів все ж вдається досягти омріяної Німеччини.

За даними федеральної поліції, з серпня кількість людей, що в’їхали за цим маршрутом, зросла до 4300 осіб – і це тоді, як з січня по липень їх було лише 26.

Кількість мігрантів, які нелегально потрапили до Німеччини через білоруський маршрут, постійно збільшується. Найчастіше кордон з Німеччиною нелегально перетинають молоді чоловіки з Іраку і Сирії.

Потрапивши на територію ЄС, мігранти самостійно продовжують подорож у напрямку Німеччини.

При цьому, у Білорусі іноземцям видають білоруські студентські візи – це спрощує для них пересування Європою у разі вдалого перетину кордону.

Згідно з Дублінським регламентом, клопотання про надання притулку повинна розглядати та країна, де біженець вперше перетнув кордон Євросоюзу. У випадку нелегальних мігрантів, затриманих на польсько-німецькому кордоні, це – Польща.

Втім, цього разу ситуацію ускладнює нове польське законодавство, яке унеможливлює перебування нелегальних мігрантів у країні. Сюди додається депортація мігрантів з Німеччини до Польщі, адже кожен із них буде стверджувати, що Варшава депортує їх на батьківщину, де їм загрожує смертельна небезпека. 

Як і у Польщі, міграційна криза поглибила розколи й у німецькому суспільстві.

З одного полюсу – німецькі “Зелені”, які наголошують на необхідності дотримання ЄС гуманітарних стандартів щодо мігрантів. пропонуючи іншим країнам ЄС обговорити нові квоти на прийом мігрантів.

“У будь-якому випадку ми повинні підтримати Польщу і розподіляти біженців з Білорусі у Європі. І нам слід пам’ятати про необхідність дотримуватися гуманітарних стандартів”, – заявив співголова “Зелених” Роберт Габек.

З іншого полюсу – ультраправі з AfD, які вже розпочали мобілізацію своїх прихильників, плануючи самотужки створити загони, що не пропускатимуть мігрантів до країни.

І хоча подібні кроки ультраправих викликають реакцію поліції, на певні поступки їм Берлін вже пішов. Зокрема – посиливши контроль за кордоном із Польщею. 

Втім, цього явно замало і для вирішення проблеми, і для зняття напруги у суспільстві.

Санкції чи імітація?

У відповідь на дії Лукашенка ЄС готує п’ятий пакет санкцій, який може бути прийнятий у листопаді. Тема санкцій і міграційної кризи стала головною і на саміті в Брюсселі 22 жовтня.

Втім, вже зрозуміло, що Лукашенко своїми діями загнав себе у глухий кут: він не тільки не добився послаблення існуючих санкцій, а й викликав серйозне роздратування ЄС.

Проте відкритим залишається питання – чи є в інструментарії ЄС санкції, які здатні змусити Лукашенка  відступити?

Особливо – зважаючи на те, що вони мають бути спільним рішенням всіх 27 держав-членів Євросоюзу. Серед них немає симпатиків білоруського диктатора, проте не всі готові до радикального розірвання економічних відносин із Білоруссю.

Наразі найбільш ймовірним є введення санкцій проти національної білоруської авіакомпанії “Белавіа”.

Втім, як вже зазначала білоруська влада, “Белавіа” не задіяна у перевезеннях мігрантів. У Мінську цим аргументом намагаються показати безпідставність таких санкцій. Санкції і справді навряд чи здатні зупинити потік мігрантів, але все ж поки залишаються одним з основних інструментів тиску на Лукашенка.   

При цьому, у ЄС поки не обговорюють можливостей накладання санкцій на авіакомпанії з інших країн, що виконують рейси до Білорусі.

Не останнім чином – через те, що тоді доведеться впроваджувати нові санкції проти Росії, до чого у ЄС готові далеко не всі.

Участь Кремля у білоруському шантажі вже давно перестала бути таємницею.

“Ми всі переконані в тому, що ключ до вирішення проблеми знаходиться в Москві “, – заявив 20 жовтня міністр внутрішніх справ Німеччини Горст Зеєгофер. За його словами, білоруська влада не могла б “нічого цього робити без як мінімум інформування або схвалення Москви”.

На додачу, польські спецслужби з’ясували, що близько 20% із затриманих мігрантів мають зв’язки з Російською Федерацією, жили або працювали там якийсь час.

Втім, поки у ЄС не готові робити наступного кроку і тиснути не лише на Мінськ, але й на Москву.

Така беззуба політика ЄС збережеться щонайменш до формування нового уряду у Німеччині, а ймовірно – і до президентських виборів у Франції.

Нові виклики для України

Чи створює міграційна криза загрози для України? Чи можливо, що Лукашенко спрямує хвилю мігрантів до нашого кордону?

Минулого тижня польське видання Fakt опублікувало матеріал, в якому пише, що, за інформацією власного джерела – колишнього співробітника білоруської міліції – служби Лукашенка готуються використовувати для мігрантів маршрут через Україну.

За його словами, оскільки Польща робить нелегальний перетин кордону з боку Білорусі усе більш складним, режим Лукашенка шукає інші шляхи, і один з них, можливо, буде прокладений саме через  Україну.

Наскільки ймовірним є такий варіант?

Щонайменше, його не варто відкидати. Особливо – якщо врахувати, що україно-білоруський кордон є практично не облаштованим з українського боку і охороняється значно менше, ніж, наприклад, кордон між Білоруссю та Польщею.

Щоправда, Міністерство внутрішніх справ у жовтні анонсувало будівництво “інтелектуального кордону” для запобігання незаконному перетину кордону.

Але це займе принаймні два роки, зважаючи на велику протяжність кордону України з Білоруссю: лише його сухопутна ділянка складає понад 750 кілометрів. Ця територія часто є непрохідною, болотистою, вкритою густими лісами.

Звичайно, Україна є менш привабливими “воротами” для мігрантів, оскільки їхньою головною метою є навіть не Польща чи Литва, а країни Західної Європи.

Перенаправляти мігрантів до України нелогічно і невигідно для тих, хто організовує “білоруський маршрут”, оскільки навіть з точки зору логістики простіше організувати переправлення в ЄС через один кордон, ніж через два.

Однак, цей ризик не варто недооцінювати. На його користь грає ще один фактор.

Шантаж Лукашенка почав діяти проти Білорусі, і мова не лише про санкції.

Попри старання білоруських силовиків, країна поступово перетворюється на “відстійник” для мігрантів, яким не пощастило потрапити до ЄС. У Євросоюзі вважають, що таких людей у Білорусі – вже близько 15 тисяч. Це вже дуже багато, як для не дуже великої Білорусі, і з кожним рейсом ця кількість лише зростатиме.

“Мігрантів у Мінську вже досталь, вони постійно перебувають в торгових центрах, сидять у звичайних дворах. Ризик різних ексцесів зростає, і цілком ймовірно, що наявність “гостей” викликає серйозне невдоволення білорусів. Цю “лавочку” потрібно згортати, особливо якщо враховувати, що очікуваного ефекту від міграційної кризи для Лукашенка немає”,- розповідає білоруський політолог Єгор Лебедок.

Ця проблема змушує білоруський режим шукати нові способи позбутися мігрнатів.

Можливим виходом із ситуації може стати спроба направити мігрантів через кордон з Україною, пообіцявши їм сприяння у подальшому просуванні до ЄС.

Тож Києву варто бути готовим до цього виклику.

І так само – бути готовим до можливого підкидання зброї, засилання на кордон малих озброєних груп  – тих “провокацій на кордоні”, про які регулярно заявляє Лукашенко.

Сумнівно, що у цій масштабній кризі Україні дістанеться роль лише стороннього спостерігача.

Джерело: Європейська правда