Об’єктивність українських ЗМІ: кейс Медведчука

26/05/2021

Анастасія Коптєва, Європейська експертна асоціація, комунікаційний менеджер

Одна з найрезонансніших подій цього травня – це оголошення підозри у державній зраді та суд над політиком Віктором Медведчуком. Усі українські медіа писали про суд над кумом Путіна чи висвітлювали це у прямому ефірі. За іронією долі судове засідання у справі Медведчука відбулося 13 травня, у той самий день, коли НКВС заарештував поета Василя Стуса. Медведчук був адвокатом поета, але при цьому повністю визнав його провину та вимагав більшого обмеження волі, ніж того вимагав прокурор.

Віктор Медведчук – проросійський політик, голова партії “Опозиційна платформа За життя”, кум російського президента Володимира Путіна, юрист. 19 лютого Рада національної безпеки та оборони України ввела санкції відносно Медведчука через причетність до фінансування тероризму на окупованих територіях України. Санкції будуть діяти протягом трьох років і передбачають в тому числі блокування активів Медведчука. Усі канали політика “112”, “NewsОne”, “ZIK” та інші були заблоковані спочатку у трансляції на телебаченні, а згодом й на платформі YouTube.

11 травня СБУ провела обшук у будинку  Медведчука, а Генпрокурор Ірина Венедиктова підписала підозру у держзраді.  Печерський суд Києва відправив пана Медведчука під домашній арешт до 9 липня.

Ми вирішили проаналізувати як українські ЗМІ написали про цю подію. Для цього ми обрали три медіа: “112”, “24 канал” та “Радіо Свобода”. “112” мають безпосередній стосунок до персони звинуваченого, тому вони мають інтерес у висвітлені цієї події на свою користь. “24 канал” мав конфлікт з однопартійцем Медведчука Іллею Кивою, який перешкоджав роботі журналіста видання. “Радіо Свобода” має репутацію  неупередженого ЗМІ, тому цікаво як саме вони розказали про ситуацію з Медведчуком.

Для аналізу новин цих видань було висунуто спеціальні критерії, що допомагають виявити ставлення медіа до ситуації:

  • Кількість публікацій про подію (починаючи з  обшуку у будинку  Медведчука та закінчуючи коментарями після рішення суду);
  • Наявність емоційного забарвлення;
  • Лексикологія матеріалів  (наявність яскравих метаформ або помилок)
  •  Розкриття теми (баланс думок, представленість позицій різних сторін);
  • Трансмедійність (тема розкрита через текст, відео або інші засоби комунікації).

Перші медіа для аналізу – це канал “112”. Канал Медведчука з 11 травня по 17 травня опублікував близько 14 статей, пов’язаних з цією темою. Медіа використовують трансмедійність, ілюструючи  подію аудіовізуальним шляхом та у текстовій формі. У репортажі журналісти каналу “112” розказують як пан Медведчук прийшов до генпрокурорки Ірини Венедиктовій, але не зміг потрапити до неї. Тому Наведемо кілька цитати: “Медведчук, мабуть, виявився не таким і важливим злочинцем, якого негайно потрібно взяти під варту”,  “Не такий страшний чорт, як його малюють”. Також автори та редактори сайту не помітили граматичної помилки у заголовку та опублікували його з написом “сегоднящний” день.

У сюжеті ми бачимо коментарі самого Медведчука, його однопартійців, адвоката, політика та експерта Володимира Мулика, якого сайт Texty.org.ua визнав псевдоекспертом через піар Медведчука та його колеги Рабіновича. У цьому репортажі немає жодних коментарів другої сторони конфлікту. Ми бачимо однобокість висвітлення та негативний емоційний контекст у ставленні до правоохоронних органів та влади, які “несправедливо”, за наративами “112”, висунули підозру Медведчуку.

Також після усіх заходів на каналі Медведчука відбулася  чорна піар-кампанія, спрямована проти Президента України Володимира Зеленського. Сюжет було взято з каналу “ZIK”, що також належить Медведчуку.  Головний посил – влада зробила велику помилку, почавши розслідування проти Медведчука. У сюжеті було безліч метафор, що містять негативні емоції стосовно президента такі, як “комік на посаді президента”, “Когда Зеленский еще был кандидатом в президенты и записывал видео в туалете, на пляже и с лопатой, шмыгал носом и рассказывал, что он никому ничего не должен…”. Стосовно Медведчука ситуація подається з точністю, але навпаки: “конвейер политической расправы”, “Медведчук во время заседания суда разбивает вдребезги все обвинения”. Читачу одразу дають зрозуміти хто поганий, а хто хороший у цій ситуації.

Редактори каналу також використовують відео з власних ток-шоу та подають як окремі новини думки експертів з їхнього телеканалу. Наприклад, у новині адвокат Андрій Доманський припускає, що якби суд ухвалив внесення застави, яку вимагав прокурор за Медведчука, то  це, начебто, свідчить про відсутність в Україні  правосуддя. Доманський став відомий у медійному просторі через справу Сталіна та справу з власником “РИА новости” Кирилом Вишинським. В обох випадках Доманський був адвокатом. Також канал використав коментар військового епідеміолога Сергія Кравченка, який підтримує вакцинацію українців  російською вакциною “Спутник V”, постійно бере участь у дискусіях на російських каналах та критикує українську владу та її дії у вакцинуванні.

Не дивно, що “112” канал прямо демонструє свою підтримку Віктора Медведчука, адже політик є власником цього видання. Однак “112” прямо ігнорує журналістські стандарти. У матеріалах немає балансу думок, натомість присутні емоційно забарвлена лексика та псевдоексперти, що вказує на заангажованість та пропагандистський зміст публікацій “112”. 

24 канал” – це український ЗМІ, якими володіє мер Львова Андрій Садовий. Офіційно канал записаний на його дружину Катерину. “24 канал” написав близько 45 новин на тему суду над Медведчуком. Також журналісти вели пряму трансляцію з місця події, де стався конфлікт  одного з журналістів “24 каналу” з Іллею Кивою.  Журналісти поєднують аудіовізуальну трансляцію з текстами.

Якщо попередні медіа тільки й публікували цитати та висловлювання Медведчука, то “24 канал” робив це у мінімальному обсязі. У матеріалах не вистачає прямої мови обвинуваченого, хоча він є центральною особою цієї новини. У новинах показують коментар генпрокурорки Ірини Венедиктової.

“24 канал” має програму “Думки мої тихі”, ведучий якої Артем Овдієнко аналізує події та висловлює власну думку. У авторській програмі таке можливо, адже це не новинний текст. Але слід звернути увагу на те, що автор колонки припустився помилки, назвавши Віктора Медведчука “Володимиром”.

Редактори сайту “24 канал” маркують тегом “блог” власні думки авторів. Так, на тему суду та запобіжного заходу висловився політолог Володимир Фесенко, якого Texty.org.ua  визнав псевдоекспертом через участь у розповсюдженні джинси на користь окремих  політичних партій. За межами тегу “блог” з приводу арешту висловились колишній генпрокурор України Руслан Рябошапка (4 рази) та Секретар РНБО Олексій Данілов (2 рази). Також ситуацію прокоментував військовий експерт Олег Жданов, який поки що не потрапляв у скандали, де ставив би під удар свою експертність.

“24 канал” показує реакцію політиків та активістів на суд над Віктором Медведчуком. У цій публікації відсутній баланс думок. Ми бачимо лише реакцію партій та активістів, які підтримують арешт Медведчука. Немає жодного коментаря однопартійця Медведчука. Також медіа випустило статтю, де розповідається про меми, у яких фігурує Віктор Медведчук. Автори одразу наголошують, що це огляд з інтернету та звичайна смішна підбірка.

Медіа розкриває реакцію Кремля на події, що відбуваються з кумом президента Російської Федерації. У публікаціях ми бачимо реакцію самого Путіна та його представників. Також українські експерти припускають обмін кума Путіна на військовополонених та реакцію представників Кремля на такі припущення.

“24 канал” більш об’єктивний у висвітленні новин, ніж попередні медіа, але також припускається недоліків. Друга сторона конфлікту, а саме Віктор Медведчук, майже не з’являється у публікаціях медіа. Маленька кількість його коментарів. Попри ставлення до його персони, “24 каналу” слід було описати подію з кількох боків згідно з журналістськими стандартами. Це медіа порушило баланс думок, але, що є позитивним, емоційні дописи про події відокремили від новин та вставили їх в авторські програми та блоги експертів.

“Радіо Свобода” – це незалежне медіа, фінансоване Конгресом США завдяки грантам. Мета ЗМІ – подавати новини без цензури та повно описувати події з усіх сторін.

Усього “Радіо Свобода” опублікувала близько 16 статей про ситуацію з Медведчуком.  Медіа робили стрім з місця подій та брали коментар у політиків, які прийшли до суду. Всі новинні публікації з теми  дотримуються журналістських стандартів. У заголовках визначені лише факти, а у текстах відсутня емоційна складова. У новинах тезово описується зміст подій  та надається посилання на відеосюжет. Ми бачимо повні коментарі обвинуваченого, а також у матеріалах розповідається про Нацкорпус, який протестував біля будівлі суду.

“Радіо Свобода” має авторські програми такі, як “Свобода live”, у якій ведучі разом з експертами аналізують ситуації та формують висновки та теорії. Також “Радіо Свобода” публікує аналітичні статті, але вони є авторськими, тому тут присутня особиста думка журналіста. Авторами аналітики є неупереджені журналісти. Так, наприклад, про наслідки надання підозри Медведчуку для Зеленського написав Тодд Прінс, старший кореспондент Радіо Свобода у Вашингтоні. Тобто, тут ми бачимо “погляд зі сторони”.

Експерти у матеріалах медіа є, але вони лише доповнюють думку статті, а не створюють інфопривід для її написання. Авторська аналітика була доповнена словами експертки Олесі Луцевич. Редактори статті одразу написали уточнення та показали у чому її експертність.

Окремими матеріалами виділили коментарі Данилова з брифінгу на тему запобіжного заходу для Медведчука. “Радіо Свобода” взяло інтерв’ю  у колишнього генпрокурора України Руслана Рябошапка, а також показали реакцію Кремля на запобіжний захід у справі Медведчука.

“Радіо Свобода” повноцінно описує події та висвітлює їх з кількох сторін. У новинних матеріалах немає емоційної лексики та граматичних помилок. Редактори розрізняють новини, аналітику та авторські програми. Під новинами ніколи не пишеться авторство, натомість в авторській статті обов’язково написано ім’я та статус журналіста.

Отже, цей аналіз наочно доводить, що заангажованість медіа сприяє поширенню упередженості  та однобокості при створенні новинного контенту.

У першому випадку канал “112” маніпулює новинами на користь власника Віктора Медведчука. “112” залучає сумнівних експертів, користується емоціями та не слідкує за помилками у тексті.

У другому випадку “24 канал” належить до сім’ї мера Львова Андрія Садового. Матеріали ігнорують Медведчука, попри те, що він є ключовою особистістю у цій судовій справі. Також редактори припустилися помилки у написанні імені Медведчука. Чи навмисно вони це зробили, чи ні, неможливо наразі виявити. “24 канал” намагається виокремити новини від суб’єктивного бачення журналіста, але це не завжди у нього виходить. Також, канал запрошував сумнівного експерта для коментування події.

Натомість “Радіо Свобода” демократично описувала події та чітко розмежовувала думки журналістів від новин. З усіх трьох ЗМІ саме “Радіо Свобода” повністю відповідає міжнародним стандартам. У матеріалах не було виявлено емоційного фактора та підтасування фактів.

Останні записи

info@uaeuxperts.org

Stock footage provided by Videvo, downloaded from www.videvo.net